Блог

  • Типова програма унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми

    ПОСТАНОВА КМУ

    від 4 червня 2025 р. № 658

    Про затвердження Типової програми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми

    Відповідно до частини шостої статті 10 Закону України “Про охорону дитинства” Кабінет Міністрів України постановляє:

    1. Затвердити Типову програму унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми, що додається.

    2. Державній службі у справах дітей провести інформаційно-роз’яснювальну роботу серед суб’єктів, зазначених у пункті 2 Типової програми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми, затвердженої цією постановою, про необхідність розроблення та затвердження документів, а також вжиття інших заходів, передбачених Типової програмою.

    Прем’єр-міністр УкраїниД. ШМИГАЛЬ
    Інд. 26

    ЗАТВЕРДЖЕНО
    постановою Кабінету Міністрів України
    від 4 червня 2025 р. № 658

    ТИПОВА ПРОГРАМА
    унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми

    1. Ця Типова програма унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми (далі – Типова програма) спрямована на забезпечення функціонування ефективної системи унеможливлення будь-якого виду насильства та жорстокого поводження з дітьми, створення у закладах освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури і спорту, оздоровлення та відпочинку, молодіжних центрах, дитячих та молодіжних громадських об’єднаннях, інших громадських об’єднаннях, що є суб’єктами молодіжної роботи, які контактують з дітьми (далі – суб’єкти роботи з дітьми та молоддю), середовища, вільного від насильства та жорстокого поводження з дитиною, запровадження системи інформування про випадки (або підозру на випадки) насильства та жорстокого поводження з дітьми у суб’єкті роботи з дітьми та молоддю, а також забезпечення оперативного їх розгляду та реагування на них.

    2. Типова програма є обов’язковою для суб’єктів роботи з дітьми та молоддю під час розроблення Положення про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми.

    Працівники суб’єктів роботи з дітьми та молоддю повинні бути ознайомлені з Положенням про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми та інформацією про захист дітей від усіх форм насильства, зокрема домашнього насильства, експлуатації, булінгу, найгірших форм дитячої праці або інших проявів жорстокого поводження з дитиною.

    3. У Типовій програмі терміни вживаються у значенні, наведеному в Сімейному кодексі України, Законах України “Про охорону дитинства”“Про запобігання та протидію домашньому насильству”, інших нормативно-правових актах.

    4. Завданнями Типової програми є:

    запровадження порядку дій, спрямованих на унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми;

    формування у працівників суб’єкта роботи з дітьми та молоддю відповідального ставлення до недопущення насильства та жорстокого поводження з дітьми;

    поширення культури нульової толерантності до насильства та жорстокого поводження з дітьми у всіх сферах діяльності;

    забезпечення оперативного інформування уповноваженого підрозділу органу Національної поліції та служби у справах дітей про випадки вчинення насильства та жорстокого поводження з дітьми.

    5. З метою унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми суб’єктом роботи з дітьми та молоддю повинно бути забезпечено впровадження таких основних заходів:

    1) превентивні заходи:

    затвердження Положення про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми;

    затвердження форми первинного повідомлення про підозру на випадок насильства щодо дитини згідно з додатком 1;

    затвердження форми реєстрації внутрішнього інциденту (журналу безпеки) згідно з додатком 2 або ведення обліку внутрішніх інцидентів (повідомлень про випадки насильства та жорстокого поводження з дитиною) в інший спосіб за рішенням суб’єкта роботи з дітьми та молоддю;

    затвердження форми анкети анонімного опитування для дітей згідно з додатком 3;

    інформування дітей, батьків або інших законних представників дитини, працівників суб’єкта роботи з дітьми та молоддю з питань унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми;

    проведення оцінювання ризиків насильства та жорстокого поводження з дітьми в діяльності суб’єкта роботи з дітьми та молоддю, вжиття заходів, необхідних для їх усунення або мінімізації;

    врахування ризиків насильства та жорстокого поводження з дітьми під час прийому на роботу працівників суб’єктів роботи з дітьми та молоддю;

    2) заходи із виявлення та реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми:

    організація доступних та безпечних способів повідомлення про випадки насильства та жорстокого поводження з дитиною;

    оперативне реагування за результатами розгляду заяв (скарг, повідомлень) про випадки насильства або жорстокого поводження з дітьми у суб’єкті роботи з дітьми та молоддю (далі – повідомлення);

    3) заходи з навчання та підвищення обізнаності унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми:

    організація тренінгів, інших навчальних заходів для працівників суб’єкта роботи з дітьми та молоддю та інших фахівців, які контактують з дітьми;

    організація інформаційних сесій для дітей (пояснення прав дитини, способів захисту, контактів для звернення);

    залучення батьків, інших законних представників дитини (проведення батьківських зборів, розповсюдження інформаційних матеріалів);

    4) заходи з моніторингу та оцінки виконання програми:

    регулярні самоперевірки (оцінка ефективності заходів, виявлення проблемних аспектів);

    збір інформації для зворотного зв’язку (анкетування дітей, батьків, персоналу);

    аналіз інцидентів (вивчення випадків насильства для запобігання повторенню);

    5) заходи з інформування (розміщення у доступних місцях для дітей та батьків, інших законних представників інформаційних матеріалів (плакатів, брошур із контактами служб допомоги, контактних номерів телефонів для анонімного звернення).

    6. Керівник суб’єкта роботи з дітьми та молоддю:

    затверджує Положення про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми з урахуванням Типової програми, є відповідальним за його реалізацію, забезпечує його оприлюднення, ознайомлення з ним своїх працівників та здійснює контроль за виконанням, в якому обов’язково визначаються суб’єкти виконання Типової програми (адміністрація, волонтери, працівники, інші залучені фахівці, які контактують із дітьми), до кого застосовується Типова програма, вимоги щодо політики найму працівників суб’єкта роботи з дітьми та молоддю, пов’язані із політикою запобігання насильству (перевірка кандидатів на наявність судимостей, рекомендації), вимоги щодо навчання персоналу (обов’язкові навчання з питань захисту прав дитини);

    забезпечує здійснення заходів із ознайомлення працівників суб’єкта роботи з дітьми та молоддю, інших фахівців, які контактують із дітьми, із Положенням про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми до початку їх роботи з дітьми, але у строк, що не перевищує п’яти робочих днів із дня початку роботи суб’єкта роботи з дітьми та молоддю;

    розглядає усні та письмові повідомлення протягом однієї доби з дня надходження, забезпечує функціонування механізму подання повідомлень;

    невідкладно повідомляє уповноваженому підрозділу органу Національної поліції та службі у справах дітей у разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною;

    сприяє проходженню особами, які вчинили насильство або жорстоке поводження з дитиною, стали свідками або постраждали від насильства або жорстокого поводження, відповідної програми для таких осіб;

    забезпечує проведення навчань, тренінгів, профілактичних заходів для дітей, батьків або інших законних представників дитини, працівників суб’єкта роботи з дітьми та молоддю з питань запобігання насильству та жорстокому поводженню з дітьми;

    взаємодіє із службами у справах дітей, центрами соціальних служб, закладами освіти, охорони здоров’я та іншими уповноваженими органами для оперативного реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми.

    7. Працівники суб’єкта роботи з дітьми та молоддю у разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною зобов’язані:

    вжити невідкладних заходів для припинення насильства або жорстокого поводження з дитиною;

    надати у разі потреби домедичну допомогу, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги та звернутися до уповноваженого підрозділу органу Національної поліції;

    повідомити керівнику суб’єкта роботи з дітьми та молоддю та одному з батьків або іншим законним представникам дитини, яка вчинила насильство або жорстоке поводження, та дитині, яка постраждала від насильства або жорстокого поводження, про виявлення ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною.

    8. Суб’єкт роботи з дітьми та молоддю повинен забезпечити функціонування механізму подання повідомлень, який передбачатиме:

    інформування дітей та їх батьків або інших законних представників дитини, працівників суб’єкта роботи з дітьми та молоддю про їх обов’язок повідомити про випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми з наданням інформації про шляхи інформування про такі випадки;

    забезпечення функціонування різних способів отримання повідомлень про можливі випадки насильства (телефонний зв’язок, електронний лист, скринька для паперових повідомлень тощо), зокрема анонімно за бажанням особи, яка залишила повідомлення.

    У разі потреби керівник суб’єкта роботи з дітьми та молоддю може визначати відповідальну особу для здійснення заходів щодо унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми, яка реєструватиме повідомлення, що надійшло, в журналі обліку (у паперовій та/або електронній формі) та забезпечуватиме його підготовку до розгляду.

    Керівник суб’єкта роботи з дітьми та молоддю розглядає повідомлення протягом однієї доби з дня його надходження.

    У разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною керівник суб’єкта роботи з дітьми та молоддю невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомляє про це батькам або іншим законним представникам дитини (крім випадків, коли батьки або інші законні представники дитини є кривдниками дитини), письмово повідомляє уповноваженому підрозділу органу Національної поліції та службі у справах дітей, а також вживає заходів відповідно до Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 585 “Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 57, ст. 1779).

    9. Відповідно до статті 10 Закону України “Про охорону дитинства” забороняється працювати у контакті з дітьми особам, інформацію про яких внесено до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.

    Під час працевлаштування осіб, які матимуть безпосередній або опосередкований контакт з дітьми, має бути проведене опитування, яке може включати запитання ситуаційного характеру щодо насильства або жорстокого поводження із дитиною, з метою виявлення можливої схильності особи до агресії, насильницької поведінки, жорстокого поводження.

    10. Суб’єктом роботи з дітьми та молоддю повинні бути розроблені та/або поширені інформаційні матеріали з питань унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми шляхом:

    розміщення на інформаційних стендах у приміщенні суб’єкта роботи з дітьми та молоддю, розповсюдження серед працівників, дітей, їх батьків або інших законних представників дитини у формі буклетів (листівок);

    надсилання через батьківські, учнівські групи в месенджерах, розміщення на офіційному веб-сайті суб’єкта роботи з дітьми та молоддю та його сторінках у соціальних мережах;

    проведення тематичних семінарів для батьків або інших законних представників дитини.

    11. Суб’єкт роботи з дітьми та молоддю забезпечує інформування працівників з питань унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми (далі – інформування), що передбачає такі напрями (теми):

    розпізнавання фізичного, психологічного, економічного та сексуального насильства;

    методи профілактики булінгу серед дітей;

    використання ненасильницьких методів спілкування та управління конфліктами;

    надання першої психологічної допомоги дітям, які постраждали від насильства та жорстокого поводження з дітьми;

    порядок дій у разі виявлення випадків насильства або підозри щодо їх наявності;

    дотримання правових норм щодо захисту дітей від насильства;

    алгоритм взаємодії з уповноваженими підрозділами органів Національної поліції та службою у справах дітей у разі виявлення фактів та ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною.

    Інформування здійснюється шляхом:

    проведення щорічних інформаційних кампаній, тематичних тижнів і конкурсів, приурочених питанням унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми;

    інтерактивних тренінгів для дітей із розвитку емоційного інтелекту, толерантності та ненасильницького спілкування;

    проведення ігор та рольових прав, які моделюють реальні ситуації та допомагають дітям дізнатися про способи захисту порушених прав;

    впровадження занять за типом діяльності суб’єкта роботи з дітьми та молоддю з питань безпечної поведінки, прав дитини та медіації;

    співпраці з психологами та соціальними працівниками для проведення групових та індивідуальних занять щодо запобігання насильству;

    організації зустрічей із фахівцями, які можуть поділитися досвідом і порадами щодо запобігання насильству (працівники уповноваженого підрозділу органу Національної поліції, юристи, соціальні працівники);

    використання мультимедійних матеріалів (відеороликів, презентацій, інтерактивних платформ) для інформування дітей у цікавій та доступній формі щодо неприпустимості насильства та жорстокого поводження, ознайомлення з ознаками та формами насильства та жорстокого поводження, порад щодо запобігання насильству в дитячому середовищі, процедури повідомлення про насильство та жорстоке поводження, передбаченої суб’єктом роботи з дітьми та молоддю, алгоритму дій у разі виявлення насильства, способів та механізмів отримання допомоги, можливих наслідків для особи, яка вчинила насильство або жорстоке поводження.

    Для проведення інформування дітей, батьків або інших законних представників дітей, працівників суб’єкта роботи з дітьми та молоддю можуть залучатися експерти, фахівці, зокрема представники органів місцевого самоврядування, структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, служб у справах дітей, уповноважених підрозділів органів Національної поліції, надавачів соціальних послуг, закладів вищої освіти, а також психологи, соціальні педагоги, фахівці в галузі права, представники громадських об’єднань, іноземних неурядових організацій.

    12. З метою унеможливлення насильства або жорстокого поводження з дітьми керівник суб’єкта роботи з дітьми та молоддю забезпечує виявлення поведінки дітей, працівників суб’єкта роботи з дітьми та молоддю, яка потенційно може призводити до насильства та жорстокого поводження.

    Недопустимою вважається поведінка, що може призводити до порушення права дитини на повагу до її особистості, гідне ставлення.

    Індикаторами, які можуть вказувати на потенційні ризики спричинення насильства та жорстокого поводження з дітьми, є використання тону голосу, який може сприйматися як залякування або образа, використання принизливих коментарів стосовно дітей та в присутності дітей, застосування покарань до дитини, а також інші індикатори.

    13. З метою унеможливлення ризиків насильства та жорстокого поводження з дитиною працівники суб’єкта роботи з дітьми та молоддю повинні не допускати фізичного контакту з дитиною, якщо він не є необхідним відповідно до змісту заходів або видів діяльності з дитиною.

    У разі коли передбачається фізичний контакт з дитиною, який є необхідним відповідно до змісту заходів з дитиною, такий контакт проводиться у присутності не менше однієї повнолітньої особи, крім виконавця, або в приміщенні, що забезпечує можливість вільного доступу інших осіб та не має перешкод для самостійного виходу дитини.

    14. Унеможливлення насильства та жорстокого поводження включає регулярне оцінювання ризиків, пов’язаних з насильством та жорстоким поводженням з дітьми, вжиття заходів, необхідних для їх усунення або мінімізації, із забезпеченням подальшого моніторингу та контролю, а також перегляд запроваджених заходів з унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми.

    Якщо за результатами розгляду повідомлення:

    виявлено ознаки насильства та жорстокого поводження з дитиною, суб’єкт роботи з дітьми та молоддю аналізує причини та умови, які могли сприяти або стати підставою для порушення прав дитини;

    не виявлено ознак насильства та жорстокого поводження з дитиною, інформація, викладена в повідомленні, аналізується на предмет наявності ризиків насильства та жорстокого поводження з дитиною та вживаються заходи до унеможливлення настання таких ризиків.

    Діяльність щодо виявлення та аналізу ризиків провадиться суб’єктом роботи з дітьми та молоддю із залученням сторін, зокрема дітей.

    15. Про невиконання, неналежне виконання суб’єктом роботи з дітьми та молоддю повноважень щодо запобігання насильству та жорстокому поводженню з дітьми може бути повідомлено уповноваженій особі (координатору) в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування, на яких покладено функції щодо забезпечення рівності прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі.

  • Викладання предмету “Захист України”

    «Захист України»: трансформація підходів до навчання та викладання

    Огляд нових нормативних документів

    Війна на території нашої держави стала потужним каталізатором змін у всіх сферах нашого життя. І освіта не стала винятком. Освітня система України активно трансформується, щоби відповідати новим викликам і  потребам суспільства. Особливого значення набуває необхідність підготовки молоді до будь-яких випробувань та  формування в учнів практичних навичок, які допоможуть їм захистити себе, свою родину та країну. Саме тому підходи до викладання навчального предмета «Захист України» зазнали кардинальних нововведень. Тож у цьому матеріалі ми зібрали ключові аспекти щодо модернізації організації освітнього процесу під час вивчення цієї дисципліни.

    Початкова загальновійськова підготовка

    Відповідно до ст.9 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» метою початкової загальновійськової підготовки громадян України є:

    • формування первинних загальновійськових знань і спеціальних компетентностей щодо оборонної свідомості;

    • ознайомлення громадян з місцем і роллю громадянина у зв’язку з усвідомленням свого конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.

    Початкова загальновійськова підготовка реалізується на третьому рівні повної загальної середньої освіти та проводиться в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти шляхом викладання навчального предмета «Захист України» та здійснення заходів, спрямованих на військово-патріотичне виховання. Програми з цього предмета розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, за погодженням з Міністерством оборони України.

    Створення осередків викладання навчального предмета «Захист України»

    Відповідно до наказу МОН від 22.05.2024 №731 осередки викладання навчального предмета «Захист України» (далі – Осередки) створюються у закладах:

    • професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти, у яких навчається не менше ніж 200 учнів (студентів, курсантів) у групах із одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти;

    • загальної середньої освіти комунальної форми власності, які плануються бути включеними до проєктної мережі академічних ліцеїв та забезпечують навчання не менше ніж 80 учнів 10, 11 класів цього закладу освіти та закладів освіти, з яких буде забезпечено підвезення учнів.

    Осередок має відповідати таким критеріям:

    • мати приміщення, які можуть бути обладнані виключно для викладання навчального предмета та містити зонування для досягнення ефективного викладання всіх модулів програми навчального предмета;

    • мати зручний доступ для учнів інших закладів освіти, які будуть охоплені навчанням;

    • бути розташованим в громаді, у закладах загальної середньої освіти якої навчається 80 або більше учнів 10, 11 класів ЗЗСО;

    • забезпечувати можливість викладання всіх модулів, передбачених модельною навчальною програмою «Захист України»;

    • бути обладнаним для забезпечення освітнього процесу відповідно до модельної навчальної програми «Захист України» не пізніше ніж 01 жовтня 2024 року.

    Перелік Осередків у закладах освіти затверджується обласними військовими адміністраціями. У випадку, якщо у ЗЗСО громади навчається в 10, 11 класах 1000 або більше учнів, може бути створено декілька осередків з розрахунку 1 додатковий осередок на кожні 1000 учнів. При наявності декількох осередків в громаді може бути прийняте рішення щодо розміщення функційних зон викладання різних модулів навчального предмета на базі різних закладів освіти.


    Дії закладів освіти щодо створення Осередків

    У листі МОН від 12.07.2024 №1/12484-24 надано алгоритм створення осередків для викладання навчального предмета «Захист України» та пропозиції щодо їх облаштування у закладах освіти. Зокрема у цьому документі надано рекомендації:

    Керівникам закладів освіти, у якому буде створено Осередок. 

    План дій включає такі заходи:

    1. Внесення змін до штатного розпису щодо збільшення штатних одиниць педагогічних (науково-педагогічних) працівників, які здійснюють викладання навчального предмета «Захист України» (у разі потреби).

    2. Визначення відповідальності закладу освіти за життя та здоров’я здобувачів освіти інших закладів освіти, які будуть вивчати навчальний предмет.

    3. Визначення відповідальної особи за організацію освітнього процесу в Осередку.

    4. Передбачення порядку оцінювання здобувачів освіти та передачу відповідних результатів навчання до закладу освіти, у якому здобувачі освіти зареєстровані. Це можна зробити такими способами:

    • забезпечення доступу педагогічних працівників, що викладають в Осередку, до електронних журналів закладів освіти, де здобувають освіту учні; 

    • ведення окремого журналу для поточного оцінювання кожного класу. Підсумкові оцінки передають у заклад освіти, де навчаються учні, на бланку з підписом директора школи, на базі якої створено Осередок. 

    5. Передбачення порядку харчування пільгової категорії дітей та можливості придбання гарячого харчування для решти здобувачів освіти (у разі змінного навчання має бути організовано щонайменше одноразове гаряче харчування відповідно до норм харчування).

    6. Розробка розкладів уроків спільно із закладами освіти, здобувачі освіти яких будуть охоплені навчанням. МОН рекомендує кількість уроків, передбачених навчальним планом для вивчення навчального предмета «Захист України» протягом місяця, проводити на базі осередку в межах 1-2 навчальних днів.  

    Керівникам закладів освіти, учні яких будуть охоплені навчанням в Осередках. 

    План дій включає такі заходи:

    1. Забезпечення передачі годин педагогічного навантаження, передбачених для викладання «Захисту України» до закладу, у якому створено Осередок. Це можна зробити шляхом:

    • підписання відповідних  цивільно-правових договорів, укладених із закладами освіти;

    • прийомом педагогічних (науково-педагогічних) працівників на роботу за сумісництвом і визначення наказом керівника закладу освіти місцем його перебування заклад освіти, у якому створено Осередок.

    У таких закладах години навчального предмета «Захист України» залишаються, проте в тарифікацію ставки не закладаються. Фінансування заробітної плати вчителів за рахунок освітньої субвенції буде спрямовано до закладу, у якому тарифікаційним планом передбачено  відповідні ставки. У випадку централізованого ведення бухгалтерського та фінансового обліку ставки можуть бути передані наказом органу управління освітою.

    2. Забезпечення контролю за відвідуванням учнями уроків, які будуть організовані  на базі Осередку.

    3. Забезпечення організації процесу зарахування оцінок з навчального предмета «Захист України» та розробка розклад уроків спільно із закладом освіти, у якому створено Осередок. 


    Модельна навчальна програма предмета/інтегрованого курсу «Захист України» 

    Наказом МОН від 08.08.2024 № 1116 надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» модельній навчальній програмі «Захист України. Інтегрований курс» для закладів, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти (авт. Борохович І. В., Коваленко А. О., Когут І. Б., Лісовий О. В., Сісецька В.І., Семенів Є. М., Сердюк І. О., Совсун І. Р., Хмельницький В. В., Шиян О. І. та члени робочої групи МОН). Програма визначає орієнтовну послідовність досягнення основних очікуваних результатів навчання, орієнтовний зміст та види навчальної діяльності учнів і учениць, що спрямовані на розвиток та формування ключових компетентностей, визначених Державним стандартом профільної середньої освіти.

    Зміст програми інтегрованого курсу структуровано за модулями, які мають профорієнтаційне спрямування та можуть бути доповнені іншими навчальними предметами та курсами, зокрема й міжгалузевими інтегрованими рішеннями.

    У 10 класі зміст програми включає: 

    • Модуль 1. Основи національної безпеки та оборони України 

    • Модуль 2. Основи управління та планування 

    • Модуль 3. Озброєння та військова техніка. Стрілецька підготовка 

    • Модуль 4. Основи дій, комунікації та взаємодії в бою 

    • Модуль 5. Орієнтування на місцевості та інженерна фортифікація 

    • Модуль 6. Домедична допомога в умовах бою 

    В 11 класі зміст програми включає: 

    • Модуль 1. Військові технології та їхній розвиток 

    • Модуль 2. Стрілецька підготовка, основи дій та взаємодії в бою 

    • Модуль 3. Інформаційна війна 

    • Модуль 4. Домедична допомога в умовах бою 

    • Модуль 5. Цивільне населення в кризових умовах 

    • Модуль 6. Планую майбутнє: особиста роль в обороні України

    Під час вивчення предмета слід надавати перевагу практичній спрямованості, інтерактивним, дослідницьким, проєктним видам навчальної діяльності. 

    Для оптимальної реалізації програми освітній процес має бути організовано у тренінговій формі в Осередку, обов’язковим є  проведення навчально-польових зборів або тренінгових занять. 

    Всеукраїнський інноваційний освітній проєкт «Теоретико-методичні засади викладання навчального предмета / інтегрованого курсу «Захист України» 

    Наказом МОН від 01.07.2024 №940 затверджено програму реалізації інноваційного освітнього проекту на всеукраїнському рівні за темою «Теоретико-методичні засади викладання навчального предмета / інтегрованого курсу «Захист України» на базі Осередків у серпні 2024 – серпні 2026 років. 

    За думкою авторів, актуальність цього проєкту зокрема зумовлена тим, що чинна програма навчального предмета «Захист України» зосереджена більше на теорії, ніж на практиці, а також не відповідає потребам і викликам сьогодення. Крім того, поділ програми на тематичний план А і Б призводить до того, що хлопці та дівчата здобувають різні вміння і навички. А в умовах російської агресії проти нашої країни поділ на тендерні ролі є недоцільним, оскільки кожен, незалежно від статі, має вміти захистити себе та мати оборонну свідомість. 

    Проєкт реалізується протягом 2-х років (серпень 2024 – серпень 2026 років) і включає такі етапи:

    І. Організаційно-підготовчий етап (серпень 2024 р. – жовтень 2024 р.). Зміст роботи включає такі заходи:

    • вивчення та аналіз вітчизняного та зарубіжного педагогічного досвіду за проблемою освітнього проєкту; 

    • розроблення нормативно-правового забезпечення проекту (прийняття відповідних рішень педагогічних рад, розробка програм та уточнення функціональних обов’язків членів педагогічного колективу; внесення змін до освітньої програми, річних планів роботи закладів освіти тощо);

    • науково-методичне забезпечення змісту реалізації проекту (консультації, семінари, майстер-класи, тренінги); 

    • визначення й обґрунтування основних елементів вдосконаленої методичної системи навчання викладання навчального предмета / інтегрованого курсу «Захист України» на базі Осередків;

    • підбиття підсумків етапу.

    II. Концептуально-діагностичний етап (листопад 2024 р. – червень 2025 р.).

    Зміст роботи включає такі заходи:

    • розроблення концептуальних засад викладання навчального предмета / інтегрованого курсу «Захист України» на базі Осередків;

    • розроблення критеріїв, показників, рівнів ефективності виконання експериментальної програми та діагностичного інструментарію;

    • розроблення, апробація та експериментальне впровадження навчально-методичного, методичного, інформаційного забезпечення навчання викладання навчального предмета / інтегрованого курсу «Захист України»; 

    • здійснення моніторингу педагогічної компетентності вчителів Осередків викладання навчального предмета «Захист України»; 

    • підбиття підсумків етапу.

    III. Формувальний етап (липень 2025 р. – червень 2026 р.).

    Зміст роботи включає такі заходи: 

    • системний моніторинговий супровід реалізації інноваційного освітнього проекту відповідно до визначених критеріїв та показників та рівнів навченості (за окремими планами Осередків); 

    • апробація результатів на конференціях, семінарах, круглих столах реалізації проєкту тощо; 

    • забезпечення підвищення професійної компетентності та кваліфікації педагогічних працівників закладу освіти шляхом використання різноманітних форм методичної роботи;

    • підбиття підсумків етапу.

    IV. Узагальнювальний етап (липень 2026 р. – серпень 2026 р.).

    Зміст роботи включає такі заходи:

    • аналіз результатів реалізації проєкту та оцінка його ефективності шляхом визначення співвідношення з метою і завданнями; 

    • оприлюднення результатів реалізації проекту, поширення досвіду впровадження Модельної навчальної програми інтегрованого курсу «Захист України» шляхом проведення майстер-класів, публікацій, виступів на семінарах, конференціях; 

    • систематичне опрацювання емпіричних даних, отриманих впродовж виконання інноваційного освітнього проекту; 

    • підбиття підсумків етапу. 

    Підвищення кваліфікації вчителів, які забезпечують викладання навчального предмета «Захист України»

    З метою професійного розвитку педагогічних працівників закладів освіти наказом МОН України від 16.08.2024 № 1151 затверджена Типова програма підвищення кваліфікації вчителів, які забезпечують викладання навчального предмета «Захист України». Базовий курс навчання включає 150 годин (5 кредитів ЄКТС), поглиблений курс – 270 годин (9 кредитів ЄКТС). 

    Програма реалізується через інваріантний і варіативний складники:

    • Блок 1. Загально-педагогічна підготовка (базовий курс – всі теми, поглиблений курс – 2 теми).

    • Блок 2. Методична підготовка (базовий та поглиблений курси – вибір всіх навчальних тем). 

    • Блок 3. Фахова підготовка (вибір за результатами вхідної діагностики базовий курс – всі теми, поглиблений курс – 4 теми). 

    • Блок 4. Діагностико- аналітичний.

    Типовий перелік засобів навчання та обладнання для забезпечення викладання предмета «Захист України» закладів освіти, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти 

    Наказом МОН 10.05.2024  № 659 (зі змінами) затверджено Типовий перелік засобів навчання та обладнання для забезпечення викладання предмета «Захист України» закладів освіти, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти. Кількість одиниць засобів навчання та обладнання визначається відповідно до середньої наповнюваності класу (групи) закладу освіти та необхідності матеріального та методичного забезпечення освітнього процесу для реалізації навчальних програм з предмета «Захист України». 

    Засоби навчання та обладнання, повинні мати технічний паспорт на виріб та декларацію про відповідність вимогам технічних регламентів, бути укомплектованими інструкціями про використання та зберігання українською мовою та методичним забезпеченням.

    Перелік обладнання включає:

    • обладнання загального призначення (меблі, пристосування);

    • засоби навчання (спеціалізоване навчальне обладнання та обладнання тренажу, прилади, спорядження, моделі (макети), матеріали (перев’язувальні), інструменти і пристосування, навчально-наочні друковані та електронні засоби);

    • комп’ютерний симулятор управління дронами (програмне забезпечення, набір для демонстрацій польотів).


    НАКАЗ Про організацію національно – патріотичного виховання здобувачів освіти у 2024/2025 навчальному році

    ОЗНАЙОМИТИСЯ

    НАКАЗ Про створення та функціонування  осередку для викладання навчального предмета «Захист України»

    ОЗНАЙОМИТИСЯ

    ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
    щодо викладання навчальних предметів / інтегрованих курсів
    у закладах загальної середньої освіти у 2024/2025 навчальному році

    ОЗНАЙОМИТИСЯ

    Усе, що треба знати про зміни у викладанні курсу та підготовку вчителів

    Зміни до Закону про початкову загальновійськову підготовку: що зміниться для учнівства

    «Захист України»: трансформація підходів до навчання та викладання

  • «Мирна карта України»

    До Всесвітнього дня миру у співпраці з інспектором відділу «Служба освітньої безпеки» Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, Віолою Веремійчук, проведено пізнавальне заняття для учнів 9-А класу Нетішинського академічного ліцею.

    Говорили про важливість миру для України та кожного з нас, про те, що він починається з поваги, добрих вчинків і взаєморозуміння.

    У рамках заняття створили «Мирну карту України» – писали побажання для кожної області нашої держави, символічно об’єднуючи всю Україну під знаком миру та єдності.

    Мир починається з кожного з нас.

    Дякуємо ЗСУ за можливість жити на рідній землі!

  • День миру в ліцеї

    19 вересня 2025 року в ліцеї відзначили Міжнародний день миру — день, що нагадує всім про важливість злагоди, доброти та єдності.

    Мир… Це слово звучить особливо з 24 лютого 2022 року. Для наших дітей воно означає не лише відсутність війни, а й мрію про щасливе дитинство, спокій у домі та безпеку для кожного українця.

    «Карту миру» із саморобних паперових долоньок створили здобувачі освіти 7-Б та 7-В класів. Це своєрідний заклик до встановлення спокою та злагоди і в нашій державі, і в усьому світі.

    Цей день нагадав нам, що мир починається з кожного з нас.

    Творімо добро, будьмо толерантними, підтримуймо одне одного — і світ обов’язково стане кращим!

    Дякуємо ЗСУ за кожен день!

    На зображенні може бути: 14 людей та текст «SEPTEMBER 21 7 DAY DAYOFPEACE OF PEACE»
  • Методичний воркшоп учителів англійської мови”CLIL:як інструмент формування предметних компетентностей”

    17 вересня 2025 року у Нетішинському академічному ліцеї пройшло засідання учителів методичної комісії іноземної мови. Під час засідання Світлана БОНДАРЧУК, заступник директора з навчально-виховної роботи, учитель англійської мови, провела майстерку “CLIL: як інструмент формування предметних компетентностей” .Члени предметної кафедри обговорили метод формування предметних компетентностей, який одночасно розвиває знання учнів з певного предмету (біології, історії , математики тощо) та володіння іноземною мовою, використовуючи мову як засіб навчання, а не лише як об’єкт вивчення. Це двоскладовий підхід, де учні бачать практичне застосування мови, що підвищує мотивацію, та розвивають аналітичне мислення, критичні навички й креативність завдяки поглибленню в предметний зміст. Також під час майстерки учителі повправлялися в складанні поурочного плану CLIL уроку з теми “Geomerty in the classroom”.

    Також педагоги обговорили реалізацію заходів IV етапу науково-методичної проблеми предметної кафедри «Формування основних компетентностей з мовно-літературної галузі (іншомовна освіта) в умовах інтеграції в інформаційно-комунікативне середовище засобами іноземної мови» в межах реалізації індивідуальних тем методичної зацікавленості. Досвід роботи з означеного питання презентувала Лариса ПОЛІЩУК, учитель англійської мови вищої кваліфікаційної категорії.

  • Майстер-класи «Ми виховуємо чемпіонів»

    Сьогодні, в рамках проведення Тижня фізичної культури і спорту у ліцеї, з метою популяризації здорового способу життя, тренери-викладачі Нетішинської КДЮСШ УСО філії «ВП ХАЕС» провели для ліцеїстів цікаві спортивні майстер-класи.

    Тренер-викладач Марина Чужмарова провела заняття з кікбоксингу WAKO.

    Марина Камчатна, Сергій Макаров, тренери-викладачі відділення фехтування, ознайомили ліцеїстів з базовими техніками та правилами фехтування.

    Сергій Штундер, тренер-викладач з волейболу, продемонстрував вдосконалені способи виконання прийомів, подач, нападаючих ударів та інших елементів гри.

    Активно допомагали тренерам у проведені заходу їх вихованці, які є учнями нашого ліцею.

    Дякуємо всім учасникам за активність, позитив та яскраві емоції!

    Сильна та здорова молодь — запорука сильної України!

    Ми продовжуємо створювати справжнє свято руху, енергії та дружби!

    Дякуємо ЗСУ за кожен день!

  • Тиждень фізичної культури та спорту розпочато!

    Традиційно у вересні з нагоди Дня фізичної культури та спорту, з метою популяризації спорту й утвердження здорового способу життя ліцеїсти активно долучаються до заходів в рамках Тижня.
    Сьогодні, ми розпочали Тиждень з запальних руханок.
    Безліч позитивних емоцій отримали присутні, які повторювали рухи за ліцеїстками та учителями закладу.
    Фізична культура і спорт в Нетішинському академічному ліцеї – це невід’ємна частина освітнього процесу, важливий чинник здорового способу життя, організація змістовного дозвілля, створення умов для гармонійного розвитку учнів.

    Тож, міцного усім здоров’я, мирного неба та перемог!